Постанова КМУ № 1512 від 19 листопада 2025 року: методичні рекомендації для кошторисників та замовників (в частині визначення вартості матеріальних ресурсів)

1. Загальні положення
Ці методичні рекомендації розроблено з метою практичного застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 при визначенні поточних цін на матеріальні ресурси у будівництві.
Рекомендації призначені для:
• замовників будівництва (розпорядників бюджетних коштів);
• кошторисників;
• інженерів технічного нагляду;
• економістів будівельних організацій.
Документ має прикладний характер і спрямований на мінімізацію ризиків під час перевірок, аудиту та судових експертиз.
2. Ключові вимоги постанови № 1512
1. Для матеріалів, сумарна вартість яких становить 60 % і більше загальної вартості матеріальних ресурсів, поточні ціни визначаються виключно на підставі даних:
виробників;
імпортерів;
офіційних представників;
офіційних дистриб’юторів.
2. Застосовується порівняльний аналіз цін (рекомендовано не менше трьох джерел).
3. До запуску централізованої бази цін основним доказом є первинні документи та підтвердження статусу джерела ціни.
3. Алгоритм дій кошторисника
Крок 1. Визначення «критичних» матеріалів
1. Сформувати перелік усіх матеріальних ресурсів у кошторисі.
2. Розрахувати їхню сумарну вартість.
3. Виділити матеріали, які формують 60 % загальної вартості.
Рекомендація: оформити окрему відомість (таблицю) матеріалів 60 %.
Крок 2. Пошук допустимих джерел цін
Для кожного матеріалу з переліку 60 %:
• ідентифікувати виробника або імпортера;
• встановити наявність офіційних представників або дистриб’юторів.
Допустимі джерела:
• офіційні сайти виробників;
• письмові комерційні пропозиції;
• каталоги виробників;
• договори постачання;
• відповіді на офіційні запити.
Крок 3. Отримання та фіксація цін
1. Отримати не менше трьох цінових пропозицій.
2. Перевірити відповідність технічних характеристик матеріалу.
3. Зафіксувати дату отримання ціни.
Важливо: роздрібні інтернет-магазини допускаються лише за умови документального підтвердження офіційного статусу.
Крок 4. Документальне підтвердження статусу постачальника
Рекомендований пакет документів:
• витяг з ЄДРПОУ;
• лист виробника про офіційне представництво;
• дилерський / дистриб’юторський договір;
• сертифікат авторизованого партнера;
• митні декларації (для імпортера).
Примітка: маркетингові твердження («офіційний дилер») без документів не враховуються.
Крок 5. Оформлення порівняльної таблиці цін
Рекомендується використовувати таблицю такого змісту:
• найменування матеріалу;
• джерело ціни;
• статус постачальника;
• ціна за одиницю;
• документ-підтвердження;
• обґрунтування вибору.
4. Рекомендації для замовників
1. Передбачати в договорі:
обов’язок дотримання постанови № 1512;
перелік допустимих джерел цін;
право вимагати підтвердження статусу постачальників.
2. Перевіряти:
джерела цін саме для 60 % матеріалів;
наявність підтвердних документів.
3. Фіксувати прийняття кошторисних рішень протоколом або службовою запискою.
5. Дії у разі відсутності виробника або офіційного дистриб’ютора
Допускається:
• оформлення пояснювальної записки;
• підтвердження відсутності альтернативних джерел;
• використання імпортера або первинного постачальника.
Пояснювальна записка повинна містити:
• причини відсутності офіційних джерел;
• опис проведеного аналізу ринку;
• обґрунтування вибраної ціни.
6. Ризики та типові помилки
Типові помилки:
• використання цін з маркетплейсів без підтвердження статусу;
• відсутність доказів офіційного представництва;
• змішування цін для 60 % і 40 % матеріалів;
• відсутність систематизованого архіву документів.
Потенційні наслідки:
• зняття витрат під час аудиту;
• вимога коригування кошторису;
• адміністративна відповідальність посадових осіб;
• негативні висновки судової експертизи.
7. Підсумкові рекомендації
• Постанова № 1512 вимагає процедурної дисципліни.
• Основний акцент — джерело та доказ, а не лише величина ціни.
• Систематизація документів є ключовим інструментом захисту під час перевірок.